пятница, 11 октября 2013 г.

Ампер Андре-Марі (*20 січня 1775, Ліон — †10 червня 1836, Марсель) — французький фізик і математик, творець основ електродинаміки.
наукові досягнення:
1) відкрив закон взаємодії електричних струмів;
2) запропонував першу теорію магнетизму;
3) праці з теорії імовірностей;
4) застосування варіаційного числення в механіці.

на честь вченого названа одиниця виміру сили електричного струму в СІ
Йоганн Карл Фрідріх Гаус або Ґаусс (нім. Johann Carl Friedrich Gau, лат. Carolus Fridericus Gauss; 30 квітня 1777, Брауншвейг — 23 лютого 1855, Геттінген) — німецький математик, астроном, геодезист та фізик.

вклад в науку:
- створення зашальної теорії магнетизму
- основи теорії потенціалу
- виконав перше обчислення положення південного магнітного полюса Землі
Нікола Тесла (серб. Никола Тесла, Nikola Tesla) (*10 липня 1856, Смілян, Хорватія — † 7 січня 1943, Нью-Йорк, США) — сербський та американський винахідник і фізик. Походив із сербської сім'ї, згодом став громадянином США. Тесла найбільш відомий своїми винаходами в області  електрики, магнетизму та електротехніки. Зокрема Теслі належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна з перемінним струмом. Він був ключовою фігурою при побудові першої гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі СІ названа на честь дослідника.
Наукові досягнення:
- дослідження змінних струмів
- У 1888 Тесла (незалежно від Г. Ферраріс та дещо раніше за нього) дав строгий науковий опис суті явища обертового магнітного поля. 
- винайшов радіо
- дослідження резонансу
Ганс Крістіан Ерстед (дан. Orsted; *14 серпня 1777—†9 березня 1851) — данський вчений-фізик, дослідник електромагнетизму і хімік. 
Вклад в розвиток науки вченим:
-встановлення зв'язку між електричними і магнітними явищами
-винайдення п'єзометра та дослідження стисливості рідин
-отримання чистого алюмінію
-На честь вченого названа одиниця напруженості магнітного поля в СГС

среда, 27 февраля 2013 г.

Вчені Гіббс та Гельмгольц для характеристики стану системи запропонували використовувати наступні поняття:
-Енергія Гіббса - фізична величина, що характеризує ту частину повної енергії системи, яку можна перетворити в роботу в ізобарно-ізотермічному процесі.
-Енергія Гельмгольца - фізична величина, що характеризує ту частину повної енергії системи, яку можна перетворити в роботу в ізохорно-ізотермічному процесі.
-Ентальпія-повна енергія системи, що чисельно дорівнює сумі внутрішньої енергії та добутку тиску на об`єм.
-Внутрішня енергія- енергія, що складається з кінетичної енергії частинок системи та потенціальної енергії їх взаємодії
Ці величини пов`язують наступні співвідношення:
G=H-TS=U+pV-TS          (1)
Де G-енергія Гіббса, Н-ентальпія, Т- температура, S- ентропія,U-внутрішня енергія, p- тиск, V- об`єм
A=U-TS                            (2)
Де A-енергія Гельмгольца,U-внутрішня енергія, Т- температура, S- ентропія.
Абсолютні значеннях кожної з характеристик стану обрахувати неможливо, можлво обрахувати лише їх зміну. 
Для визначення критерія напрямку самочинного процесу в закритій системі рівняння (1) диференціюють:
dG=dU+pdV+Vdp-TdS-SdT            (3)
Відомо, що TdSdU+pdV , тобто   dU≤TdS-pdV   (4)
Підставивши цю нерівнісьу рівняння (3) отримуємо нерівність:
dG≤Vdp-SdT    (5)
Так як процес ізобарно-ізотермічний, рівняння (5) набуває вигляду:
∆G≤0 
Звідси випливають три наслідки- в ізобарно-ізотермічних умовах:
а) при ∆G=0 система знаходиться в стані термодинамічної рівноваги
б) при ∆G>0 самочинно проходить зворотній процес
в) при ∆G<0 процес термодинамічно можливий
Проведемо аналогічні перетворення для рівняння (2):
dA=dU-TdS-SdT    (6)
dA≤-pdV-SdT      (7)
Процес ізохорно-ізотермічний, тому:
∆А≤0
Отже, ізохорно-ізотермічний процес:
а) можливий при ∆А<0;
б) неможливий при ∆А>0;
в) знаходиться в стані термодинамічної рівноваги при ∆А=0;
При проведенні ізотермічного процесу рівняння (1) можна переписати у вигляді:
∆G=∆H-T∆S         (8)
Отримане рівняння називають рівнянням Гіббса-Гельмгольца. Відомо, що система прямує до зменшення ентальпії (∆H<0). З іншого боку, система прямує до максумуму ентропії (∆S>0). Отже, можливі наступні випадки:
а) ∆H<0,∆S>0- в такому випадку процес термодинамічно можливий при будь-яких температурах
б) ∆H<0,∆S<0- в такому випадку ∆G<0 при T<∆H/∆S
в) ∆H>0,∆S>0- в такому випадку ∆G<0 при T>∆H/∆S
г) ∆H>0,∆S<0- процес термодинамічно неможливий пи будь-яких значеннях температури
При ∆G=0 в системі настає динамічна рівновага. Температура рівноваги T=∆H/∆S.
Розглянемо вираз для внутрішньої енергії:
dU=TdS-PdV
Останні співвідношення називаються співвідношеннями Максвела.Дані співвідношення не виконуються в разі розривності змішаних похідних.


Список літератури:
Хімія. Підручник для вузів. А.А.Гуров,Ф.З.Бадаєв,Л.П.Овчаренко,В.Н.Шаповал
Інтернет-ресурси.

пятница, 22 февраля 2013 г.

пробне повідомлення

Колись тут буде опубліковано роботу на тему характеристичних функцій в термодинаміці
а покі що до 28 числа ще далеееко..